Виховання в дітей почуття дружби та товаришування

Туніченко Світлана Григорівна,

                                                                        вчитель початкових класів

                                                                           Кіровської ЗШ І-ІІІ ступенів

                                                                               Маловисківської районної ради

Виховання в учнів почуття дружби та товаришування

(Досвід)

Як поле засівається зерном,

  Так наша нива — розумом, красою і добром.

                                                 А ми покликані ці зерна проростити —

                                                                     В дитячих щирих душах відродити.

Китайський педагог Конфуцій понад 2400 років тому сказав:

     Те, що я чую, я забуваю.

     Те, що я бачу, я пам’ятаю.

     Те, що я роблю, я розумію.

     Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання нових методів навчання. І якщо змінити ці слова великого педагога, можна сформулювати педагогічне кредо кожного вчителя.

      Те, що я чую, я забуваю.

      Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.

      Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

       Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

       Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

            Я, Туніченко Світлана Григорівна, працюю вчителем початкових класів. Все те, що  чула, бачила, набувала педагогічної майстерності і досвіду передових педагогів,  зараз передаю своїм маленьким друзям – учням. Учні — мої помічники. Ми разом творимо, разом сумуємо з приводу невдач і разом радіємо успіхам.

Така дісталась вже нам робота,

Є в ній і радість, та є й турбота,

Є вічний пошук, безсонні ночі.

Та гріють душу дитячі очі. Н.П.Уткіна

Одним з основних виховних завдань сучасної школи є:

·        створення оптимального соціально-культурного мікроклімату в колективі, який би сприяв творчому саморозкриттю, саморозвитку;

·        формування у дітей загальнолюдських духовних цінностей та орієнтирів. Серед них - доброта, дружба, любов до ближніх, повага до навколишніх.

   У своїй виховній роботі  поєдную традиційні, нетрадиційні та інтерактивні форми і методи роботи класного керівника. На допомогу приходять досвід відомих вчених: Я.А.Коменського, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського, А.С.Макаренка, О.Я.Савченко, С.Русової та багатьох інших.

       Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. Адже на наших очах відбувається справжнє диво: з невмілого, невпевненого в собі малюка виростає особистість, яка мислить, аналізує, доводить свою думку, аргументує.   

    Як класний керівник багато часу приділяю морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов’язку, відповідальності, культурної поведінки, дружби, товаришування.   Для ефективної співпраці учня і вчителя у своїй роботі використовую на початку дня методи з  програми всебічного розвитку дитини «Крок за кроком» — це «Ранкові зустрічі», щоб створити емоційний, позитивний настрій кожної дитини на подальшу роботу, вибираємо  в колективі  «Особу дня». Це підвищує відповідальність, самовираження, самовдосконалення учнів.

    Значну увагу приділяю формуванню у своїх вихованців комплексу особистісних якостей і рис характеру: чесність, порядність. З цією метою щоденно проводжу бесіди та роз’яснювальну роботу, прагну обговорити кожен маленький чи великий інцидент, що трапляється у класі та спонукаю своїх вихованців до адекватних висновків щодо даної ситуації

      У роботі використовую методи виховної роботи:

·              пояснення («Як би ти вчинив на місці товариша»);

·              розповідь («Допомога людям у біді»);

·              бесіда ( «Колектив починається з мене», «Моя земля – земля моїх батьків», «Добре слово душу зігріває, життя пробуджує», «Великий дім – єдина держава» та інші);

·              доручення (класні – черговий, особа дня, домашні – допомога старшим, меншим);

·               приклад;

·              самооцінка.

Форми виховної роботи:

·               класні години («Я і колектив», «Хочеш мати друга – навчись другом бути», «Чесним треба бути всюди», «Лицарський турнір»);

·              родинні свята («Посвята в козачата», «Тато, мама і я – дружна сім’я»);

·              конкурси малюнків, учнівської творчості («Край, де я живу», «Світ очима дітей», «Учнівська колективна творчість»);

·              колективна творча справа (створення проектів «Я - патріот»,  «Доброта потрібна людям» – 3-4клас);

·              спортивні змагання між класами (конкурс-гра «Здоров’я маємо — не дбаємо…», «Тато, мама, я – спортивна сім'я»).

·              Рольові ігри: «Один до одного», « Підкоритися чи протистояти»;

·              Виховні години різної тематики, тестування.

    Весь цей комплекс форм і методів роботи дає мені змогу виховувати багатогранну, всебічно-розвинену особистість, достойного громадянина України. І я горда за своїх вихованців. Адже мої учні беруть активну участь не тільки в шкільних конкурсах, а й в районних (олімпіадах, спортивних змаганнях) та в сільських заходах

      Протягом чотирьох років навчання в початковій школі я намагалась,  щоб мої учні правильно розуміли поняття «дружба» і «товаришування», виховувала в них бажання бути хорошим товаришем.  Вчила  доброзичливо ставитись до людей, подавати в разі потреби їм допомогу, уважно ставитися до хворих, інвалідів, молодших дітей, відповідати за доручену справу, не підводити свій клас, бути дисциплінованими та слухняними.  Тому мої діти  знають і виконують  правила для учнів, вміють розрізняти хороші і погані вчинки людей, справедливо оцінюють свої дії та дії товаришів. Навчились узгоджувати свої дії з діями товаришів і старших, гратись і працювати в колективі.

     Практика свідчить, що молодші школярі здебільшого правильно розуміють, що таке чесність, дружба, товаришування, сміливість та інші.

     Тож спираючись на власні спостереження, я можу стверджувати, що «дружити» -  для переважної більшості школярів - це означає «допомагати товаришу, не давати його кривдити», «не залишати один одного у біді», «турбуватись не тільки про себе, а й про друга».

    Моя  педагогічна практика говорить про те, що зустрічаються в процесі виховання дітей і труднощі. Підвищена емоційність, збудливість негативно позначається на самовладанні дітей. Для них характерна нестримність бажань, мінливість настрою, схильність підпадати під сторонні впливи (часом негативні). Іноді діти виявляють примхливість, впертість, негативізм, порушують дисципліну. Захопившись новими враженнями, швидко забувають про свої провини; порушають правила поведінки; діють невідповідно до наявних моральних знань. Тому приходиться щоденно стежити за моральною поведінкою школярів, тренувати їх у позитивних вчинках. Крім того, домагатися, щоб діти розуміли, що - добре, а що - погано; засвоїли окремі моральні поняття, навчилися правильно оцінювати вчинки як реальних людей, так і літературних героїв. В наш час стали широко відомими нові психологічні типи дітей, часто їх називають «гіперактивні». Такі діти не можуть повністю підпорядковуватися правилам уроку та загальнолюдським правилам життя у суспільстві. У роботі з такими дітьми варто використовувати інтерактивні технології навчання.

   В цілому мій  клас представляє сформований учнівський колектив. Учні  дуже енергійні, жваві, прагнуть як найшвидше пізнати навколишній світ.

  Стосунки між учнями класу  дружні й доброзичливі, врівноважені. Конфліктні ситуації швидко вирішуються, діти самостійно знаходять порозуміння товаришують між собою.

В класі є лідери:   Власова Каріна, Власова Марина, Похила Катя, Гаценко Богдан. Здійснюється робота з опорою на лідерів, які можуть повести клас, організувати продуктивну роботу, залучити до активного життя в класі всіх учнів.

Пізнавальні особливості учнів класу  високі. У дітей гарно розвинена пам'ять, уява, мислення. У класі є творчі особистості з різними нахилами -- Похила Катя, Дорчі Влада, Пильненький Денис.

Учні класу згуртовані, вони вміють організувати справи із власної ініціативи (конкурси, свята, змагання), також діти не байдужі до загальношкільних справ, добродійних акцій, завжди приймають активну участь. Майже у всіх учнів розвинуте почуття відповідальності.

Учні  активні, люблять і вміють виконувати різні доручення. Упродовж року всіляко підтримувався рівень громадської активності, зацікавленості життям класу, навчанням, що сприяло створенню позитивного мікроклімату в колективі.

     Отже, підводячи підсумок у роботі, я дійшла висновку:  що виховна діяльність класу  як цілісна система складається із співпраці дорослих і учнів  утворює нове інтеграційне ціле , де кожна частина збагачує і доповнює одна одну, сприяє розвитку особистості дитини, формуванню у неї необхідних умінь і навичок колективного і громадського життя, виховуванню почуття справжньої дружби, колективізму, чесності,  щирості у відносинах, відповідальності перед  другом, уміння допомогти у важку хвилину.                                                      

Її величність -- жінка

5 березня учні 4 класу вітали своїх мам і бабусь із святом 8 Березня. Учні співали, декламували вірші, ставили сценки, танцювали, вручали подарунки, виготовлені своїми руками, нагороджували сертифікатами в різних номінаціях мам та бабусь, хлопці співали частівки та визначали "Міс чарівність" серед дівчат, а головне діти подарували багато приємних емоцій, вражень своїм мамам. Мами та бабусі були трішки розчулені, з їхніх очей світилась радість і сум, а на щоках іскрились сльозинки. Свято всім дуже сподобалось. Більше такого свята не буде в найближчий час...., бо Світлана Григорівна пішла на виборну посаду і виграла вибори....

Рідний край -степова перлина моя

Кіровська ЗШ І-ІІІ ст.

Маловисківської районної ради

(Перший урок

присвячується 75-річниці утворення

 Кіровоградської області)

 

Підготувала вчитель початкових класів:

Туніченко С.Г.

2013 рік

Мета:

 навчити учнів застосовувати набуті знання про рідний край;

 поповнити знання про малу Батьківщину - Кіровоградщину;

 підтримувати позитивний емоційний стан учнів;

 створювати ситуації yспіxy;

 розвивати комунікативні навички;

 виховувати почуття гідності за свою малу Батьківщину, національну свідомість як громадянина великої Батьківщини - України.

Вікова категорія: 3 клас

Обладнання: карта Кіровоградщини, слайд-шоу, ноутбук,  картки-анкети, назви міст, маленькі серця, набори ілюстрацій.

Форма проведення: урок - заочна екскурсія сторінками Кіровоградщини.

Хід уроку

І. Організація класу.

Пролунав дзвінок,

Починається урок.

Працюватимемо старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім класі

 Діти просто молодці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Сьогодні ви прокинулись разом iз сонечком, святково одяглися i прийшли до школи на перший урок. Урок наш незвичайний. Я хочу запросити вас погортати відомі i невідомі сторінки книги рідного краю.

- Діти, давайте подумаємо, що ми називаємо рідним краєм? (відповіді учнів)

- Я також довго думала, що для мене значать ці слова «...рідний край ...». Відповідь я знайшла у вipшi. Хочу вам його прочитати нашого земляка, вчителя нашої Кіровської школи Кирилова Ростислава Анатолійовича покладений на пісню композитором  П.Лойтри (Вчитель читає вірш)

1. Я піду за село у долину,

Де багрянцем горить небосхил.

Я піду, я піду у вершину,

Де пташиний дзвенить переспів.

 Як скупаюсь я в зелен трав'ї,

 Васильково ковильнім степу,

  Як  тут мило у рідному краї

 І веснянку співаю свою.

       Рідний край, рідний край,

Степовая перлина моя.

Рідний край, рідний край,

Ти родина гостинна моя.

2. Я піду за село у долину,

 Де  струмочок джерельний біжить.

Я піду, я піду у вершину,

Де  калина червона стоїть.

Все довкілля моє златополе

В неповторній чарівній красі.

Материнська щасливая доле

Виграє камертоном в душі.

3. Я піду за село у долину,

Щоб  пройтись по дитинства стезі.

Я піду, я піду у вершину,

Де отава в ранковій росі.

   Там лелека над ставом літає

І туман по долині пливе.

У гаю соловейко співає

Про кохання одвічне моє.

- Любов до нашої країни починається з любові до малої Батьківщини, до пам'яті про рідний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної казки, прислів'я, пicнi. Ми називаємось українці. У якому б куточку нашої Батьківщини не жили, ми любимо свій рідний край, своє місто, село. I ви маленькі українці, повинні гордитися своєю Батьківщиною, любити i знати свою землю, яка вас зростила.

III. Повідомлення теми i завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

-                                 Тема нашого першого уроку «Моя Кіровоградщина». Ми пройдемося сторінками нашого рідного краю і подивимось , як на чудову книгу, яку писали наші діди й прадіди, сторінки якої будемо продовжувати писати i ми з вами. Для нас Кіровоградщина – благодатний край, яку природа щедро наділила красою, родючою силою і підземними багатствами. Це  край - обрамлений розкішними лісосмугами, неозорими полями золотавої пшениці, цукрових буряків, соняшників, кукурудзи, багаторічних трав, де чути шум зелених нив, крилату пісню солов’їв, де терпкий запах чебрецю й полину змішується із солоним вітром Чорного моря. Кіровоградщина – це житниця України.

-                                 Наш урок присвячений славній даті – 75 річчю утворення Кіровоградської області.

- Сьогодні ви матимете змогу показати свої знання, уміння, навички, ерудицію та кмітливість.

Нехай ми часу біг не відчуваємо,

I роки пролітають, як хвилинки.

Сьогодні разом з вами погортаємо

Ми історичні Кіровоградщини сторінки.

1.     Перша сторінка «Візитка»  (слайд-1)

Кіровоградська область — область в центральній частині України. Площа області становить 24,6 тис. км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.

Розташована у центрі України, у межиріччі Дніпра і Південного Бугу у південній частині Придніпровської височини. Практично вся територія області розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями України. Примітно, що в селищі Добровеличківка розташовується географічний центр України.

2.      Друга сторінка «Icтopія утворення Кіровоградщини»

 а) Вправа «Поміркуй»

- Давайте пригадаємо як все починалось. Прочитайте тези i поміркуйте, як вони можуть стосуватися заснування міста Кіровоград.

-                                 10 січня 1939 рік;

-                                 Указ Президії Верховної Ради СРСР;

-                                 Кірово – Кіровоград;

-                                  30 районів;

- Давайте спробуємо відновити icторію утворення міста. (Діти висловлюють свої міркування, як кожна теза може стосуватися заснування міста.)

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року була утворена Кіровоградська область, а місто Кірово перейменовано на Кіровоград. До складу Кіровоградської області увійшло 30 районів: 13 районів з Миколаївської області – Аджамський (виділився з Кіровського), Бобринецький, Витязівський, Долинський, Єлизаветградківський, Знам’янський, Кіровоградський, Компаніївський, Новгородківський (виділився з Новопразького), Новопразький, Олександрійський, Петрівський, Устинівський, 10 районів з Одеської області – Великовисківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщанобрідський, Рівненський (виділився з Новоукраїнського), Тишківський, Хмелівський, 5 районів Київської області – Златопільський, Кам’янський, Олександрівський, Підвисоцький, Чигиринський, 2 райони Полтавської області – Новогеоргіївський та Онуфріївський.

б) Підсумки

10 січня 2014 року виповниться 75 років з дня створення Кіровоградської області. Зараз вона налічує 21 адміністративний район, 12 міст, із яких 4 – обласного значення, 27 селищ міського типу, 991 сільські населені пункти.

3.  Третя  сторінка «Символіка» (слайд-2)

a) Розповідь вчителя.

- Гортаємо нашу книгу далі. Кіровоградщина - благодатний край, який має не тільки могутню річку Дніпро, але й родючі землі. Щасливі ми що народились i живемо на такій чудовій землі, багатій i мальовничій.

Край степовий, Кіровоградщина моя,

Стоїш ти в центрі України

Така велична і проста

Як ягідка червоної калини.

Квітуй, мій рідний край, де дух козацький не згасає,

Слава твоїх захисників ніколи не вмирає.

Тебе прославили літа, ти прославляєш Україну!

За вас обох моя земля стіною стане в будь-яку годину.

Візитна картка в тебе є:

Квітучий соняшник у полі, талановитий твій народ,

Жита шумлять, як хвилі в морі.

Кіровоградщина моя, пишаємось тобою!

Ти наша гордість і краса,

Хай незалежність сяє над тобою.

                                Поетеса  Валентина Миколаївна Бойчук

- Давайте ознайомимось iз символікою Кіровоградщини

Герб: у червоному щиті золотий степовий (скіфський) орел із повернутою вправо головою; над щитом прямокутна синя хоругва з жовтим Тризубом, оздоблена по периметру жовтою лиштвою й охоплена декоративними гілками; обабіч щит обрамований золотим колоссям, знизу – дубовим листям, перевитими синьою стрічкою, закріпленою знизу золотим сувоєм, на стрічці подано золотими літерами девіз «З добром до людей».

 Прапор: прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, розділене вертикально на дві рівновеликі частини; від древка на малиновому полі жовтий степовий (скіфський) орел з повернутою до древка головою, з вільного краю – жовте поле.

 Герб і прапор затверджено 29 липня 1998 р., а 23 жовтня 1998 р. прийнято зміну зображення орла. Автори символів – В. Кривенко і Г. Шляховий.

 Золотий степовий орел взятий з прикрас скіфського могильника, знайдених під час археологічних розкопок на території Кіровоградщини, символізує рідну землю, спадковість від минулих поколінь, духовне відродження нащадків. Синя хоругва з Тризубом вказує на належність області до України. Золоте пшеничне колосся підкреслює багатство хліборобського краю, золоте дубове листя – могутність і витривалість. Синій, жовтий і червоний (малиновий у прапорі) кольори підкреслюють давні козацькі традиції краю та багатство землі степової України.

б) Підсумки

Отже в цьому році наша мала Батьківщина святкує своє 75 день народження. За свою недовгу історію вона встигла вирости i змужніти, розквітнути i примножити cвoї багатства. А ми з вами вирушаємо далі, щоб краще ознайомитися з цими багатствами.

3.Четверта сторінка «Miста Кіровоградщини» (слайд-3)

 а) Читання анаграм

- Прочитайте i відновітъ назви найбільших мicт Кіровоградщини.

Кіроградво, санОлекдрія, водськтлоСві, кам'янЗна, ськалинДо, воНокаукраїн

Так це найбільші міста області: Кіровоград, Олександрія, Світловодськ, Знам'янка, Долинська, Новоукраїнка

Селищ міського типу - 27

Сільських  поселень - 1 004

Кількість населення – 1 022,3 тис. жителів (на 1.08.09 р.)

Густота населення – 41,6 жителів на 1 кв. км

Міське: 629,6 тис. жителів

Сільське: 392,7 тис. жителів

Національний склад: українці – 90,1%, росіяни – 7,5%, молдовани – 0,7%, білоруси – 0,5%

б) Підсумки

- Це лише маленька часточка нашої Батьківщини. Не можливо охопити i показати всю її красу одразу. Ви виростите, зможете мандрувати самостійно i захоплено милуватися красою рідних краєвидів.

4. П’ята сторінка «Найвідоміші місця Кіровоградщини».(слайди - 4-15)

а) Слово вчителя.

      Нині це великий обласний центр з півмільйонним населенням, могутньою промисловістю, розвиненою соціальною сферою. Кіровоградщина  з висоти пташиного польоту нагадує розкриту долоню, звернену до сонця.

А чи добре ви знаєте область, ми зараз дізнаємося.

З нагоди 250-річчя міста та 2000-річчя народження Ісуса Христа громада міста Кіровоград вирішила звести статую Ангелу-хранителю України — єдину в країні. Монумент архітектора Віталія Кривенка та скульптора Анатолія Гончара встановлено на гранітну колону. Навколо майдан викладено бруківкою. По периметру колони біля підніжжя видно напис: «Бережи, Боже, Україну».

Дендропарк «Веселі Боковеньки» — с. Веселі Боковеньки

 Унікальний в своєму роді дендрологічний парк з ігривою назвою «Веселі Боковеньки» був закладений в 1893 році пристрасним аматором і великим знавцем паркової справи Миколою Давидовим. У ті роки територія нинішнього парку представляла собою голі малородючі схили долини річечки Боковенька з невеликим чахлим гаєм. Але титанічні зусилля не пропали даром — з роками у Веселих Боковеньках були створені п'ять основних краєвидів, як би відтворюючи в мініатюрі природний ландшафт певної географічної зони.

Завод «Ельворті», а нині — «Червона зірка», був заснований в 1874 році братами Томасом і Робертом Ельворті, пам'ятник яким встановлено біля входу на підприємство. Це одне з найстаріших в Європі підприємств, що виробляють сільськогосподарську техніку. Брати були не тільки успішними бізнесменами, але і щедрими меценатами. На їх кошти були побудовані школа, театр, кілька лікарень, трамвайні колії, житлові будинки для працівників заводу, а свою англійську садибу «Масандра» Роберт Ельворті заповідав під будинок престарілих чи лікарню. І сьогодні вона все ще служить престарілим англійцям їх останнім притулком.

          Водяний млин .

Адрес: с. Луполово

Мальовничі руїни водяного млина на річці Південний Буг в селі Луполово незмінно привертають любителів водного туризму. Триповерхова будівля млина побудовано на рукаві Південного Бугу , що омиває один з островів , в 1901 р. Греблю і водоспад , який раніше обертав водяне колесо , місцеві жителі називають Джакузі і використовують для купання.

 

       Ландшафтний комплекс                      

                                                                              Монастирище.

Адрес: с. Інгульске

Ландшафтний комплекс Монастирище розташований на березі Інгулу між селами Інгульськими і Завутрово . Це дохристиянський капище , язичницьке культову споруду з жертовниками і язичницькими символами на каменях. У центрі урочища - велика овальна скеля, яка з одного боку омивається річкою Інгул , з іншого обрамлена широким круглим амфітеатром.

    Кіровоград                                   Фортеця Cв Єлисавети.

Адрес: ул. Ушакова

Залишки оборонних валів фортеці Св. Єлисавети, яка поклала початок місту Кіровоград ( кол. Єлисаветград ). Вали збудовані у вигляді зіркоподібно багатокутника , кінці якого є гострі бастіони.

     

              Кіровоград             Головна синагога.

Адрес: ул. Дзержинского, 90/40

Велике цегляна будівля в мавританському стилі побудовано в 1853 р. і реконструйовано в 1895 р. ( арх. А. Лишневський ), коли в місті проживало близько 25 тис. євреїв. Після Другої світової війни синагога була закрита, будинок перебував в аварійному стані. В даний час воно відреставровано і повернуто єврейській громаді міста.У ньому відкритий історичний музей Євреї Єлисаветграда .

   Кіровоград          Грецька церква.

Адрес: ул. К.Маркса, 72

Кам'яна церква Пресвятої Богородиці Володимирської з дзвіницею побудована на кошти грецької громади міста. Спочатку на це місці знаходився дерев'яний храм , споруджений в 1766 р. грецькими купцями. У 1898 р. будинок було перебудовано. поряд знаходиться лом настоятеля. В інтер'єрі збереглися старовинні розписи, які були реставровані в 1905 р.

      Географічний центр України.

Адрес: пгт Добровеличковка

Географічний центр України вперше був визначений в 1989 р. доктором географічних наук А. Шевченко. Він прийшов до висновку, що центром Україна є точка з географічними координатами 48 * 21 північної широти і 31 * 10 східної довготи. Ця точка розташована на околиці Добровеличківка , в районі Козацька криниця .

 

                                 Кіровоград   Вознесенський собор

Адрес: ул. Ф. Дзержинского, 36

Вознесенський собор вважається головним архітектурною прикрасою Бобринця . Закладено в 1898 р. Будівництво велося 14 років. Керував будівництвом арх . Я. Паученка , для якого ця робота стала останньою. За архітектурою Вознесенський собор нагадує Володимирський в Києві.

      Бобринець             Покровська церква.

Адрес: ул. Фрунзе, 14

Блакитний храм із зеленими куполами, що на захід від ансамблю штабу військового містечка, побудований на місці дерев'яної церкви 1787 Кошти на будівництво кам'яного будинку виділив в 1824 р. купець П. Щедрін. Проект розробив арх . К. Тон, будівництвом керував міський арх . Андрєєв.

Пам'ятник великому гетьману розташовано у невеличкому сквері Кіровограда посеред площі Богдана Хмельницького. Авторами пам'ятника виступили архітектор А. Губенко, а також скульптори М. Воронський, О. Гончар та А. Гончарук.

 Постать Богдана Хмельницького вилита з бронзи, монумент має у висоту 5 метрів, 2 метри з яких становить постамент з граніту. Збоку пам'ятник доповнений барельєфом на козацьку тематику. Сам гетьман зображений у класичному стилі: він сидить, тримає сувій в правій руці, має задумливий погляд, звернений до оточуючих.

Усипальниця сім'ї Раєвських - с. Разумівка

На Україні, в селі Разумовка Олександрівського району Кіровоградської області, на високому пагорбі, який оперезаний Підковоподібним сріблястим озером, відкритий вільним степовим вітрам, стоїть скорботна і навіть зараз величава будівля історико-архітектурної пам'ятки національного значення України, що є перлиною та гордістю великої історії Росії. Це Св. Хрестовоздвиженська церква-усипальниця родини Раєвських, де сплять вічним сном герої, вірні сини своєї Батьківщини, які впродовж більш ніж трьох поколінь своїм служінням вітчизні вписали одну з найяскравіших сторінок в великий літопис Росії.

    Музей «Хутор Надія» — с. Миколаївка

 Державний заповідник-музей І. Тобілевича (Карпенка-Карого) розташований біля села Миколаївка, в 20 км на південний захід від Кіровограда.

 Садиба була заснована в 1871 р. батьком-засновником українського театру і займає 11 га землі. Тут же знаходиться невелике озеро та джерело з чистісінькою водою. Садиба була посагом його дружини — Надії Тарковської, в пам'ять про неї чоловіком і була названа садиба.

                          

                                               Пам'ятник В.Н. Боженко — с. Бережниця

 Пам'ятник В.Н. Боженко встановлений біля меблевої фабрики ім. В.Н. Боженка. Боженко Василь Назарович (1871—1919) — командир Таращанського полку (з травня 1919 — бригади) першої української радянської дивізії, бійці якої брали участь у визволенні Києва від німецьких окупантів і петлюрівців у лютому 1919. У 1915—1917 тесляр київських майстерень, один з керівників профспілкового руху в місті, у березні 1917 був обраний членом Київського Ради робочих депутатів, став членом большовистської партії. Командував красногвардійським загоном під час Жовтневого збройного повстання 1917 і Січневого збройного повстання 1918 у Києві. Пам'ятник виконаний у вигляді скульпурного бюста на прямокутному постаменті (штучний камінь, а в 1983 — заміна, орголіт). Скульпором пам'ятника були В.П. Вінайкін, архітектори В.С. Богданівська та І.Л. Масленко, відкрито в 1967. Висота — 4,5 м.                     

б) Гра «Закінчи речения»

Я знаю такі чудові місця Кіровоградщини...

Моє улюблене місце відпочинку - це...

На гepбi нашого міста зображено...

в) Гра «Відгадай фрагмент»

Давайте поглянемо на чудові краєвиди нашого міста i ще раз переконаємося, що його красу нi з чим не порівняти.

г) Підсумки.

- Давайте ми висловимо свою любов i повагу до нашої малої Батьківщини i подаруємо Кіровоградщині  cвої серця. На пapтi в кожного з вас лежить маленьке серце. I з цих маленьких сердець утворимо велике навколо карти Кіровоградщини

IV. Підсумок уроку

 1. Вправа «Рефлексія»

—            Що нового ви дізналися про нашу Кіровоградщину?

—            Яке відкриття ви зробили сьогод­ні для себе на уроці?

—            Що належить до символів області?

—            Чому рідна земля є для нас найдорожчою?

—            Як  прославляють нашу Кіровоградщину?

—            Заповніть анкети, які лежать у вас  на партах:

Анкета

Прізвище, ім’я ______________________________

Я живу: село _______________________________

Район_____________________________________

Область___________________________________

Країна____________________________________

Столиця України____________________________

(Взаємоперевірка заповнення учнями анкет в парах)

  

 2. Гра «Світлофор»

«Зелений» — побільше б таких уроків!

«Жовтий» — сподобалось, але не все!

«Червоний» — урок не сподобався.

 «Помаранчевий» — повчальний.

«Синій» — цікавий.

«Коричневий» — нудний.

—              Усі добре попрацювали. Завдяки нашій спільній праці ми створили
таку змістовну і цікаву розповідь про наш рідний край, про Кіровоградщину .

- Ось ми i перегорнули останню «записану» сторінку нашої уявної книги. Але в ній ще багато чистих сторінок, які ви з часом заповните. Ви - наше майбутнє, вам будувати нашу країну.

Ви, діти, маєте у своєму cepцi високе почуття любoвi до рідного краю, а тому можете зробити все для того, щоб Кіровоградщина i надалі розквітала i багатіла. А для цього потрібно здобувати знання, багато знати i вміти. Тож старайтеся вчитися так, щоб вами гордилася Батьківщина.

Щасливої дороги вам, любі діти!

1 вересня  в 3 класі Кіровської ЗШ І-ІІІ ст.. проведено перший урок  на тему «Рідний край – степовая перлина моя», присвячений 75-річниці утворення Кіровоградської області.

Учні заочно подорожували сторінками Кіровоградщини. А почався урок віршем-піснею нашого земляка, вчителя нашої Кіровської школи Кирилова Ростислава Анатолійовича покладений на пісню композитором  П.Лойтри.  Урок    проходив з використанням слайдів, анкет та ігор.